Історична довідка Херсонської області
Територія сучасної Херсонської області розташована на землях, які увійшли до складу Російської імперії у 1774 – 1783 роках, відвойованих у Оттоманської Орди та Кримського ханства, частина земель Херсонщини протягом ХVІІ – ХVІІІ ст. входила до складу Кам’янської і Олешківської Січей. Інтенсивне заселення безмежних степових обширів краю здійснювалося шляхом народної, поміщицької та державної колонізації. Переселенці переважно складалися з українців. Уряд намагався різними пільгами приваблювати сюди іноземців, з’явилися німецькі та шведські колонії.
Після неодноразових адміністративно-територіальних перетворень 15 травня 1803 року була утворена Херсонська губернія, яка фактично охоплювала територію сучасної Одеської, Кіровоградської, Миколаївської та частину Запорізької областей. Центром губернії став Херсон, заснований 18 червня 1778 року, в ті часи – головний військовий та морський центр на Чорному морі. Розпочався поступовий розвиток краю.
Значні зміни відбулися після 1917 року. Як наслідок національно-визвольних змагань, наступного голоду 1921 – 1922 років, Херсонщина зазнала значних людських жертв і руйнувань. Територія ліквідованої Херсонської губернії ввійшла до складу інших губерній, потім областей. У 1925 – 1930 роках утворений Херсонський округ підпорядковувався безпосередньо центру.
Суттєвих збитків зазнала херсонська земля під час німецько-радянської війни та фашистської окупації. 13 березня 1944 року під час Березнігуватсько-Снігурівської операції війська 3-го Українського фронту звільнили місто Херсон.
30 березня 1944 року згідно з Указом Президії Верховної Ради СРСР була утворена Херсонська область з частини земель Запорізької та Миколаївської областей з центром у м. Херсоні.
Президією Верховної Ради УРСР утворено організаційний комітет, який у квітні 1944 року створив обласні та районні органи виконавчої влади. Очолили створення органів влади, відбудови Херсонщини перший голова обласного виконкому Пилип Іванович Пасенченко-Демиденко та перший секретар обкому КП(б)У, двічі Герой Радянського Союзу Олексій Федорович Федоров.
21 грудня 1947 року вперше на Херсонщині відбулися вибори до обласної Ради депутатів трудящих, яка на першій сесії 08 січня 1948 року обрала свій виконком.
У повоєнні роки в Херсонській області швидкими темпами розвивається промисловість, створюються Херсонський бавовняний комбінат, суднобудівний завод, реконструюються заводи, фабрики, збудовані раніше. Значною подією стало будівництво Каховської ГЕС у 1952 – 1956 роках та прокладення Північно-кримського та Краснознам’янського зрошувальних каналів, що значно сприяло розвитку сільського господарства.
11 лютого 1967 року Указом Президії Верховної Ради СРСР за значні успіхи в господарському та культурному будівництві Херсонську область було нагороджено орденом Леніна, а 01 червня 1978 року відзначено орденом Трудового Червоного Прапора місто Херсон, що стало яскравим підтвердженням поступального розвитку області.
Довідкова інформація
Загальні відомості про область:
Дата утворення: 30 березня 1944 року.
Площа: 28,5 тис.кв.км, або 4,7% від території України.
Відстані: від м.Херсона до м.Києва залізницею 664 км,
автошляхом 584 км.
Географічні дані: Область розташована /зонах/ у степовій зоні,
Причорноморській низині.
Територією області протікають 19 річок,найбільші: Дніпро /178 км/, Інгулець /180 км/.
Територія Херсонщини розташована в Причорноморській низині, у степовій зоні, по обох берегах нижньої течії Дніпра. Омивається Чорним і Азовським морями, а також Сивашем (Гнилим морем).
Кордони: Херсонська область розташована на півдні України. На сході вона межує із Запорізькою, на півдні по Сивашеві та Перекопському перешийку – із Автономною Республікою Крим, на північному заході – з Миколаївською, на півночі – із Дніпропетровською областями України.
Адміністративно-територіальні одиниці:
Міст обласного значення – 4.
Міст районного значення – 5.
Селищ міського типу – 31.
Сільських населених пунктів – 658.
Кількість районів – 18.
Чисельність наявного населення станом на 01.01.2015– 1067,9 тис.осіб /за чисельністю – 21 місце/, або 2,5% від населення України.